.Я живу, бо ще мені живеться. Я живу, дав Бог мені снаги… Так почав зустріч з учнями 8-А класу НВК “Гармонія” м. Ужгорода ліквідатор аварії на ЧАЕС – Михайло Ляхович. Який розповідав про ту страшну біду, ті випробування які випали на їх долю.
…Багато запитань задавали діти. Їх цікавило все: як це сталося, що відчували ті, хто першими пішли у вогонь, як змінилося життя після аварії. Михайло Ляхович відповідав щиро, з глибоким сумом і гордістю водночас — бо ті дні стали випробуванням на мужність, витримку й людяність.
Він пригадав, як разом із товаришами працював у зоні відчуження, з якими труднощами доводилося стикатися, як допомагали один одному і трималися, незважаючи на страх і втому.
Ця зустріч залишила глибокий слід у серцях учнів. Вони ще довго мовчали, осмислюючи почуте. І, мабуть, саме так народжується справжня пам’ять — через живе слово, через особисту історію, через погляд людини, яка пройшла крізь вогонь заради інших.
