Новини
  • Gool Games Учні 5-11 класів НВК "Гармонія" м. Ужгорода прийняли участь в Gool Games. У підсумку учні здобули 5 місце. Щиро вітаємо учнів!
  • Тиждень дошкілля у НВК… У старшій групі дошкільного відділення НВК «Гармонія» минув Тиждень дошкілля, названий  «різнокольоровим». Щодня у владу вступав новий колір, який домінував усюди: у віршах, малюнках, аплікаціях.…
  • Тиждень дошкілля в НВК… В угорськомовній групі дошкільного відділення НВК Гармонія цілий тиждень вирувало свято. Дітки виготовляли власноруч зроблені долоньки, малювали пальчиками, робили цікаву зимову аплікацію. Також ознайомились з…

Освітня програма та критерії оцінювання

Критерії оцінювання здобувачів освіти:

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання
управлінської діяльності керівників

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
– створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
– раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей; – забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
– визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

– правильне і найбільш ефективне використання навчально- матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
– забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
– створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

– прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
– забезпечувати відкрите керівництво; – вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
– організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
– працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
– постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
– рівнем його компетентності;

– обраною концепцією власної діяльності;

– рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
– найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

– сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

– посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
– визначення відповідності займаній посаді;
– стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

  1. Підготовчого.
  2. Основного.
  3. Підсумково-корекційного.
  4. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

– матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
– відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
– результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

– робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників.

Аналізуються статистичні дані:

– результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
– охоплення учнів гарячим харчуванням;

– випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;
– плинність педагогічних кадрів;

– наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи:
Діагностичний, аналітично – регулятивний, контрольно – діагностичний, мотиваційно – діагностичний, контрольно – регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого. До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів. Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт. Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
– проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
– індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
– надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
– оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції. Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти. Корекційний – має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу. Регулятивно-корекційний етап – передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом. Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та прав учасників освітнього процесу. Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

-цілеспрямованість та саморозвиток;

– компетентність;

-динамічність та самокритичність;

-управлінська етика;

-прогностичність та аналітичність;

-креативність, здатність до інноваційного пошуку.

– здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.